Впровадження зовнішнього незалежного оцінювання (далі ЗНО) результатів навчання є одним з найважливіших процесів у системі освіті України протягом останніх років. Цей процес триває у зоні конфлікту інтересів численної верстви населення.
Зацікавленими виступають і абітурієнти, і їхні батьки. Поки в Україні не здійснено перехід до контрактного війська, ЗНО вирішує не лише питання освіти.
Використання результатів ЗНО та вступної кампанії для залучення здібних і працьовитих учнів до навчання у певних навчальних закладах зачіпає інтереси вчителів і керівників навчальних закладів.
ЗНО зараз найпростіший спосіб визначити ефективність навчання хоча б серед тих, хто вирішив здобувати вищу освіту. Отже результати ЗНО потрібно аналізувати на рівні районних та обласних управлінь освіти й науки, на рівні МОН, щоб приймати організаційні рішення щодо виявлених проблем.
Результати ЗНО мають підлягати аналізу керівниками вищих навчальних закладів хоча б для своєчасного корегування навчальних програм і оптимального розподілу навчального часу.
Одне з фундаментальних завдань управління — долати наявні конфліктні ситуації та унеможливлювати появу нових. У зоні конфлікту інтересів це можна зробити, запровадивши умови для досконалої конкуренції та максимальну прозорість щодо детально прописаної процедури вироблення рішень і унеможлививши вплив суб'єктивних факторів на цю процедуру. Наявність сучасних інформаційно-комунікаційних технологій дозволяє виконати це фундаментальне завдання на етапі формування збірок тестів для ЗНО та проведення вступної кампанії. І виконати це технологічно.
Мета публікації: описати інноваційний підхід щодо використання інформаційних технологій у проведенні ЗНО та вступної кампанії для попереднього обговорення.
Запровадження й використання нового підходу у проведенні ЗНО має такі етапи.
Нормативне забезпечення. Вимоги до форми подання тесту, кількість варіантів завдань, кількість рівнів складності та вимоги до тестів відповідного рівня складності потрібно попередньо обумовити нормативним документом, опублікованим на сайті МОН. У цьому документі потрібно передбачити також технічні вимоги до електронної копії такого тесту як до фрагменту HTML-документу.
Створення окремих тестів здійснюють науково-педагогічні колективи чи окремі педагогічні працівники за державним замовленням чи в індивідуальному порядку. Цей процес ніколи не оголошують завершеним. Мова не йде про незорану цілину. Потрібно наявні вже матеріали попередніх років щодо підсумкової державної атестації та вступних іспитів переформатувати під нові вимоги.
Аналіз тестів та впорядкування бази тестів здійснює методична комісія МОН з відповідної навчальної дисципліни (можливі й інші варіанти). Результатом такого впорядкування є створення бази даних у вигляді сукупності HTML-файлів з точно визначеною структурою. Наприклад, такою:
перший рядок містить формулювання завдання;
для тесту з вибором однієї правильної відповіді наступний рядок є правильною відповіддю, а наступні — з неправильною;
для тесту на встановлення правильної послідовності рядки, починаючи другого, розташовані у правильному порядку.
При цьому долучення нових тестів до бази полягає у долученні нових рядків до вже готового текстового файлу.
Можливість попереднього обговорення й подання зауважень щодо коректності тестів можна забезпечити, якщо, наприклад, щомісяця публікувати у глобальній мережі пропозиції щодо чергового доповнення бази даних.
Публікація бази даних тестування у глобальній мережі на всеукраїнському сайті та його регіональних дзеркалах забезпечує легкий і цілодобовий доступ до змісту завдань ЗНО. Ця база одразу стає багатофункціональною, бо додатково до потреб ЗНО забезпечує можливість:
За тією самою адресою потрібно завчасно опублікувати код прокоментованої програми, що породжуватиме завдання ЗНО за допомогою ґенератора випадкових чисел. При цьому бажано використати розповсюджений у навчальних закладах і максимально простий за синтаксисом програмний засіб. Наприклад, Free Pascal.
Випадковий вибір завдань потрібно здійснювати у день проведення тестування не раніше ніж за годину до початку виконання завдання абітурієнтами. Бажано весь процес вибору демонструвати з коментарями по телебаченню, обов'язково показуючи:
Телевізійна передача має тривати не більше ніж 20 хвилин, щоб не бути виснажливою для телеглядачів. Інакше кажучи, у процесі такої передачі зображення екрану фіксується на кілька секунд. Цього достатньо, щоб зафіксувати у пам'яті окремі деталі. Детально кожний кадр можна проаналізувати, переглянувши невідредагований запис телепередачі. Цей запис (файл *.avi) потрібно опублікувати у глобальній мережі одразу після припинення запису. Очевидно, що до початку вибору завдань усі учасники-абітурієнти повинні пройти реєстрацію та зайняти своє місце в аудиторіях, у яких вони виконуватимуть завдання. Протягом вибору завдань учасники-абітурієнти проходять інструктаж та оформлюють документи, за якими можна буде ідентифікувати їхні результати, і не спілкуються із зовнішнім світом.
Друк текстів завдань відбувається на місці проведення ЗНО на аркушах формату А4, після чого їх тиражують різографом у потрібній кількості. Такий друк обійдеться дорожче, ніж багатотиражний друк з матриць умовах типографії. Економію буде досягнуто за рахунок витрат на транспортування й охорону.
Тренування персоналу щодо проведення останніх кроків 6-7 й налаштування системи не вимагає істотної фінансової підтримки. Тренування можна проводити багатократно до досягнення повного автоматизму і максимального зменшення часу виконання.
Крім послаблення напруженості навколо ЗНО зміна способу формування завдань призведене у довгостроковій перспективі до істотного покращення системи ЗНО, бо ширше коло спеціалістів братиме участь в обговоренні змісту завдань і можна буде скористатися попередніми напрацюваннями. І саме у цьому основна перевага нового підходу.
Технологічні аспекти всього описаного було детально викладено у кваліфікаційній роботі С.Михайленко "Стохастична генерація тестів у системі освітніх вимірювань". Архів, що містить цю роботу, код програми і приклади файлів бази завдань, опубліковано за адресою http://kievoi.narod.ru/articles/5.zip.
Проведення ЗНО — не самоціль. Остаточна мета — успішне проведення вступної кампанії, яке максимально оптимально розподіляє абітурієнтів серед навчальних закладів. ЗНО створює усі умови для цього, бо оцінює усіх абітурієнтів за єдиними критеріями. Однак дозвіл і можливість здавати одному абітурієнту документи у кілька десятків навчальних закладів призведе до можливості колапсу роботи приймальних комісій і на етапі прийому документів, і на етапі визначення уподобань тих абітурієнтів, які отримають право вступу до багатьох вищих навчальних закладів. Істотне обмеження кількості вишів, куди один абітурієнт має право подати документи, істотно обмежує права цього абітурієнта та ефективність остаточного розподілу. За допомогою впровадження інформаційних технологій можна легко розв'язати вказану проблему, залишивши абітурієнту вибір, наприклад, з 50 варіантів. Для цього достатньо здійснити такі кроки.
Запровадження й публікація у глобальній мережі Державного реєстру проліцензованого викладання усіх спеціальностей, що передбачає запровадження кодів для всіх вищих навчальних закладів і всіх спеціальностей. Така інформація вже є у розпорядженні МОН. Її лише потрібно звести в єдину базу даних. Крім публікації реєстру як бази даних його можна опублікувати у вигляді двох таблиць — фраґментів HTML-документу — "Проліцензовані спеціальності для кожного вищого навчального закладу" та "Вищі навчальні заклади, у яких здійснюють викладання за даними спеціальностями".
Суміщення подання документів для ЗНО з поданням заяв про вступ до вищих навчальних закладів можливе й технологічне, бо передбачає лише збільшення кількості полів відповідної бази даних. Ці нові поля записів для кожного абітурієнта несуть інформацію про те, який порядок переваг у цього абітурієнта щодо навчання за різними спеціальностями у різних навчальних закладах. Єдина незручність для абітурієнтів — необхідність остаточно визначитися зі своїм ставленням до подання документів. Зауважимо, що визначеність з переліком дисциплін, за якими абітурієнт проходитиме ЗНО, передбачає визначеність щодо такого порядку переваг. Подання документів абітурієнтом має завершитися врученням йому довідки з вичерпним переліком інформації, занесеної до бази даних. Якщо буде запроваджено випадковий вибір завдань ЗНО безпосередньо перед виконанням згідно з попередньою пропозицією, то видавничі процеси не визначатимуть ранні строки припинення реєстрації абітурієнтів — учасників ЗНО. У цьому випадку процес реєстрації можна завершити за 5 днів до початку ЗНО. Таким чином будуть задоволені навіть ті, хто довго вагатиметься щодо переваг навчання у тому чи іншому виші за тією чи іншою спеціальністю.
Визначення результатів вступної кампанії серед пільгових категорій абітурієнтів має передувати визначенню результатів вступної кампанії серед решти абітурієнтів. Надання можливості навчатися у вищому навчальному закладі як соціальна пільга невиправдане, бо веде до отримання диплому, а не освіти. Будемо сподіватися, що у майбутньому серед пільговиків залишаться лише випускники, що стали переможцями IV етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з профільної дисципліни. IV етап олімпіади проводять під керівництвом МОН для визначення кращих учнів України, які спроможні індивідуально використати набуті знання, уміння й навички навіть у нестандартних ситуаціях. Цих учнів не так багато і всі вони достойні стати студентами вищих навчальних закладів. У разі невеликої проліцензованої чисельності студентів у певному навчальному закладі зарахування потрібно проводити за результатами IV етапу олімпіади.
Визначення результатів вступної кампанії серед основної маси абітурієнтів можна здійснити таким чином:
для кожної пари (спеціальність; вищий навчальний заклад) впорядковуємо абітурієнтів у порядку спадання результатів ЗНО для даної спеціальності, а за однакових результатів — у порядку спадання пріоритету вступу до даного вищого навчального закладу.
розглядаючи послідовні натуральні числа k від 1 до K у порядку зростання, робимо таке для кожної пари (спеціальність; вищий навчальний заклад):
долучаємо до списку студентів тих, для кого пріоритет вступу на дану спеціальність до даного вищого навчального закладу дорівнює k і номер яких у переліку абітурієнтів для даної спеціальності, даного вищого навчального закладу й даної форми навчання не перевищує проліцензованої кількості студентів.
усіх зарахованих студентів вилучаємо з подальшого розгляду;
розгляд припиняємо, якщо усі вакансії заповнено.
Код програми, що працюватиме за таким алгоритмом, потрібно до початку реєстрації учасників ЗНО опублікувати на спеціалізованому сайті та його реґіональних дзеркалах. Базу даних потрібно оновлювати після кожного проведення ЗНО та після закінчення розгляду апеляційних заяв щодо ЗНО з окремої дисципліни. Публікувати базу даних потрібно після вилучення конфіденційних даних, залишивши лише поля щодо прізвища, імені, по батькові, реґіону та номеру реєстрації учасника ЗНО. Таким чином, кожний громадянин зможе при бажанні перевірити правильність розподілу абітурієнтів згідно з їхніми результатами ЗНО та уподобаннями.
Публікація результатів розподілу на спеціалізованому сайті МОН і його реґіональних дзеркалах забезпечить можливість швидкого і зручного для усіх поширення інформації серед абітурієнтів.
Подання у тижневий строк оригіналів документів тих учасників ЗНО, які отримали право навчатися у вибраних ними навчальних закладах згідно з описаною процедурою прийняття рішень. Якщо залишаються вакансії внаслідок відмови учасників ЗНО від своїх попередніх намірів або по незалежним від них обставинам, розподіл претендентів на вільні місця здійснюють згідно з уже описаною процедурою.
Запропонована процедура не є бездоганною. Найбільш вразливою для зловживання і пересудів вона є на етапі розгляду апеляційних заяв. Але такою самою, як для чинного порядку. Щодо решти процесів, то переваги очевидні. Особливо щодо прозорості прийняття рішення щодо зарахування. З удосконаленням критеріїв оцінювання, змісту й формулювання завдань при використанні педагогічних працівників одних реґіонів для перевірки робіт учасників ЗНО з інших реґіонів проблему апеляції можна подолати або хоча б зменшити її гостроту.
Висновки: вказані пропозиції щодо використання інформаційних технологій у проведенні ЗНО і вступної кампанії є технічно здійсненими, фінансово-виправданими та соціально-значимими. Основні проблеми щодо їхнього впровадження — орґанізаційні. Швидкість впровадження цих пропозицій буде мірилом щирості влади у намірах зробити процес вступу до вищих навчальних закладів настільки відкритим, щоб корупція просто не мала можливості проникнути у цей процес.