8 бер. 2024 р., 15:06
Шановний пане Ігорю!
У продовження нашої вчорашньої розмови надсилаю Вам проєкт наказу МОН. Можливо, його потрібно переформулювати й доповнити. Але вилучати з нього щось потрібно дуже обережно. У тому числі прикінцевий перелік документів. У разі потреби готовий детально пояснити, чому у проєкті присутні ті чи інші слова і чому їх не варто вилучати.
З повагою, Олександр Рудик

9 бер., 15:54
Шановний пане Ігорю!
Трохи поправив стиль у тексті наказу й доповнив додаток згадкою про НМТ/ЗНО. Для подальшого удосконалення тексту необхідні Ваші вказівки.
З повагою, Олександр Рудик

10 бер. 2024 р., 19:05
Пане Олександре, добрий день!
Дякую, звісно, за цей файл, але це не про те, про що ми домовлялися під час зустрічі. Якщо мені не зраджує памʼять, ми домовилися, що Ви надішлете рекомендації щодо громадського обговорення документів.
З повагою Ігор Хворостяний

10 бер. 2024 р., 20:11
Шановний пане Ігорю!
У проєкті описано процедуру цього постійного громадського результативного (з поданням не вражень, а конкретних пропозицій щодо покращення) обговорення з урахуванням того, що у минулому таке громадське обговорення проводилося похапцем (протягом короткого часу) без сповіщення про початок працівників освіти і з можливістю ігнорувати пропозиції без мотивації, хоча й з подякою заявнику за активну громадянську позицію. Процедура враховує можливість здійснювати перетворення лише у передбачений чинним українським законодавством способом у передбачені для цього терміни. Тому, на мою думку, це саме те, про що домовлялися.

Якщо я хибно Вас зрозумів, то прошу пояснити, що я повинен був подати. Ми з Вами спілкувалися уперше, тому часткове непорозуміння більш очікуване, ніж повне розуміння. Сподіваюся, це не вплине на наше спільне бажання покращити правове забезпечення шкільної освіти в Україні.
З повагою, Олександр Рудик

29 бер. 2024 р., 21:11
Шановний пане Ігорю!
Повідомляю, що на жаль досі не отримав відповіді на листа від 10 березня 2024 року. Можливо, трапилася мережева помилка, Як кажуть, все, може трапитися з комп'ютером, трапляється, що не може - також трапляється. Тому прошу повідомити, на якій стадії перебуває розгляд мого звернення у МОН.

Мене дуже втішило те, що Ви погодилися з моїми міркуваннями щодо хибності окремих положень, які лежать в основі нормативних актів про освіту. Щойно завершив спілкування з учителями інформатики на очних курсах. Коли на початку курсів ми обговорювали питання мотивації навчання програмуванню усіх учнів, я, послався на текст свого виступу на конференціях. Ніхто не заперечив слушності зауважень, а одна з учительок подякувала за те, що її син, прочитавши частину тексту, визнав доцільність вивчення тих предметів, яких він сторонився раніше. Мова не про інформатику! Раніше у вчительки не вистачало аргументів для рідного сина. Отримав додаткове свідчення того, що йдемо у правильному напрямку.

То ж повторюся: якщо я хибно Вас зрозумів щодо того, що мав подати, то прошу пояснити, що я повинен був подати. Правильні зауваження висловлювали й раніше. І поважніші за мене люди. Але без правильно сформульованої мети перетворень, чітких правил подання й розгляду пропозицій, їхніми пропозиціями немотивовано нехтували, хоча зараховували до розглянутих. Тому я вбачав найпершим завданням вирішити саме цю проблему для дотримання принципу зміни нормативних актів лише у передбаченому законом порядку.
З повагою, Олександр Рудик

15 квіт. 2024 р., 22:57
Пане Олександре, добрий вечір!
Як обіцяв, пишу відповідь на Вашого листа. Перш за все, дякую за пропозиції. Утім, як я і казав сьогодні, цей наказ не відповідає тому, як влаштовано роботу органів державної влади, повноваження яких чітко визначені. Наприклад, «навчальні програми», «навчальні плани» (?) - згідно із законодавством - не сфера компетенції МОН. Навчальні програми - це програми, розроблені на основі модельних програм, які експертують комісії ІМЗО. Якщо навчальну програму розроблено не на основі модельної, - її експертизу здійснює ДСЯО. І такі приклади можна продовжувати.

Крім того, на мою думку, положення проєкту запропонованого Вами наказу мають радше декларативний характер, ніж практичний. Під час зустрічі я пояснював, що, якщо ми хочемо змінити, наприклад, якість експертизи, то потрібно підходити до цього комплексно: 1) принципи формування експертів експертних комісій; 2) навчання цих експертів; 3) організаційне забезпечення їхньої роботи; 4) критерії експертизи тощо-тощо. Кожен із цих пунктів передбачає системні й послідовні зміни, - як правило, тривалі в часі. Це питання не розвʼязати одним наказом.

Також у наказі Ви намагаєтеся прописати обовʼязки та сфери відповідальності, певні процедури. Утім, вони й так закріплені Положенням про міністерство, Положенням про директорат, посадовими обовʼязками працівників міністерства й іншими документами, законодавством.

Резюмуючи, скажу, що розумію Ваше прагнення вдосконалити та покращити процеси, щиро захоплююся, утім, прошу зосередитися не на всьому, а на якихось конкретних рекомендаціях із якогось конкретного фахового питання, якщо Ви відчуваєте в цьому потребу.
З повагою Ігор Хворостяний

17 квіт. 2024 р., 10:44
Шановний пане Ігорю!
Дякую за лист, який Ви надіслали, та зауваження, висловлені у ньому. Спробую відповісти на них.

Можливо, цей проєкт наказу не повністю відповідає тому, як влаштовано роботу органів державної влади. Однією з причин непорозуміння може бути, наприклад, використання терміну "навчальна програма" замість "освітня програма". Чим, можливо, і викликав зауваження щодо виходу за межі повноважень МОН. Але на початку сторінки https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv можна побачити таке:

Головна -> Освіта -> Загальна середня освіта -> Освітні програми -> Навчальні програми для 10-11 класів

Інакше кажучи, ці поняття ототожнено.

Перелік документів у додатку означає не те, геть усі затверджує МОН, а лише те, що під егідою МОН буде розроблено взаємно узгоджені нормативні акти. Ніщо не завадить експертувати й затверджувати їх згідно з чинним порядком. Тобто, не обов'язково в МОН. Якщо до цього потрібно залучити інші організації, залучайте. Хтось повинен розпочати перехід до узгодженої й осмисленої політики у шкільній освіті, що відповідає людській природі. Такої, якої досі не було, поки не має та не заплановано. Природно, якщо таким ініціатором має бути саме МОН, бо більшість документів щодо шкільної освіти затверджує або подає на розгляд Верховної Ради саме МОН.

До появи конкретних проєктів нормативних актів, у тому числі й щодо експертування навчальної літератури, будь-який наказ може мати лише декларативний характер. Бо стане лише першим кроком на шляху удосконалення шкільної освіти. Але поки немає й такого протоколу про наміри з чітким описом куди і як прямувати.

Щодо локалізації зусиль на окремі завдання. Наприклад, на якість експертизи. На нашій зустрічі я говорив про необхідність запровадження громадської експертизи усіма охочими. Їхні критичні зауваження потрібно враховувати нарівні із зауваженнями оплачених експертів. І якщо після цього повертати на доопрацювання й повторну експертизу недбало зроблені матеріали, все буде гаразд. Щодо комплексного підходу, то варто узгоджено удосконалювати всю систему освіти, а не окремі її складові. Наскільки доцільно удосконалювати експертування при хибно визначеній меті й структурі освіти? Схоже на спробу провести оздоблювальні роботи у будинку при виявленій тріщині у фундаменті.

Повністю погоджуюся з тим, що навіть в окремих питаннях необхідні "системні й послідовні зміни, - як правило, тривалі в часі. Це питання не розвʼязати одним наказом". Але, сподіваюся, за 5 років з таким можна упоратися. Зрозуміло, лише на папері. Тобто нормативними актами. У дійсності це триватиме не менше 20 років.

Щодо спроби прописати обовʼязки та сфери відповідальності, певні процедури: зайве можна прибрати. Головне персоніфікувати відповідальність і зробити це прозоро для загалу.

Пояснення, подані вище, не означають, що я намагаюся нав'язати прийняття наказу чи розпорядження саме у такій формі. Надісланий мною проєкт є лише відповіддю на Ваше запитання у ході нашої зустрічі 7 березня 2024 року: як на мою думку МОН має відповісти на мою заяву на адресу Міністра освіти і науки. Нагадаю: мова йде про заяву, зареєстровану 08.09.2023 (!), продубльовану після цього двічі внаслідок відсутності відповіді у належний час та відповіді, що не стосувалася основного змісту заяви. На жаль, я й досі не отримав відповіді на неї.

Заява стосується хибності наріжних положень, якими керувалися й керуються при прийнятті нормативних актів щодо загальної середньої освіти. Ні у письмовій відповіді Баженкова Євгена Володимировича, директора Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» від 16.01.2024, ні у ході нашої з Вами розмови не було спростовано міркування, викладені у додатку до заяви. Я був приємно вражений тим, що у ході нашої розмови Ви одразу висловили згоду з ними.

Заяву було завершено такими словами: "Прошу ... відобразити у нормативних актах щодо освіти перелічені проблеми та способи їх подолання, сприяти створенню відповідного навчально-методичного забезпечення з вільним доступом". Своє бачення першого кроку я вже надіслав на Ваше прохання.

Прошу повідомити, коли і якими конкретними діями МОН взагалі й Директорат шкільної освіти зокрема будуть вирішувати згадану у моїй заяві фундаментальну й нагальну проблему шкільної освіти.
З повагою, Олександр Рудик

На останнє прохання відповіді не надано, бо генеральний директор Директорату шкільної освіти МОН вважає, що письмову відповідь на звернення уже було дано раніше.

Висновок: Багато наріжних положень, якими керувалися й керуються при прийнятті нормативних актів щодо загальної середньої освіти, є хибними. При хибно сформульованій концепції освіти будь-яка діяльність чи щодо збереження наявного стану, чи щодо його реформування матиме переважно негативні наслідки. Але працівникм МОН нічого не змінюють, виправдовуючи свою бездіяльність та службову недбалість тими чинними нормативними актами й наявними процедурами, які й потрібно змінити. Змінити, щоб система освіти набула рис системи самовідтворення нації з історичною перспективою, а не залишалася лише системою перерозподілу коштів.